Восьмирічна учениця на уроці, почувши скаргу вчительки своїй колезі на нежить, встряє в розмову з поглядом спеціаліста:
- Дааа, зараз грип іде!От у мене ще вчора була температура ПЛЮС 38 і 8!
Я сміючись питаю:
- А що, бува температура з мінусом?
-Так!, - відповідає мала. - От тиждень тому у мене взагалі був недобір здоров"я: МІНУС тридцять три!..


:))))

Із клаптикових клаптиків. Випробування методу *шиття по паперу* (насправді по бязі, але так називається).
От-от. Поки нормальні люди на роботі сидять, я тут клаптиками бавлюсь...


Для дуже-дуже-дуже невисоких. Або для рукоділля. Поки не вирішила.
А як не продастся, то буде призом на форумі *Вишиванка*. За перемогу в якомусь конкурсі рукоділь...

Буквально 2 хв назад пошився.
Щоправда, тут 50 % праці не моєї. Недошите полотно зі смужок дісталось мені від двоюрідної тітки. Але я чесно дошила туди 8 смужок і задню сторону з замочком. Тепер це моя подушечка :) (а то у Тіши є клаптикова подушка для спання,а у мене нема. Нєсправєдліво!)

Нові торбинки для нових чи давніх покупців :)

1) 2) 3) 4)
1) 150 грн, 2) 150 грн, 3) 130 грн, 4) 40 грн
В розумних межах торг доречний ;)
п.с. превью клікабельні, ви попадете в інтернет-крамничку з можливістю переглянути всі сумки з різних ракусів!

( Описи, контакти і ціни в підкаті )

Розміри 9 х 9 см.

Одне слово: граюсь :)

бо скоро ми всі перетворимось в льодяники обморожені.
Я завжди стверджувала, що осінь - найпрекрасніша пора року. Хто посміє з цим непогодитись

(с)фото зроблено рідною мужею. Жаль, не дав мені закрити рот. Но, главноє, осінь - прекрасна!

кумедна торбинка пошилась днями. Із залишків від підрізання низу пальто. Дуже якісна тканина, але пошити з неї реально було щось важко.Тому народилась просто в руках отака дивна сумочка, чи то дитяча (але чорна дуже), або жіноча (але маленька дуже)
Думаю, все ж знайде свою хазяйку...

Наприкінці минулого тижня ледь не втратили кота. Наш 10-річний Тіша не їв, не пив і, відповідно, іншого не робив, щойно я поїхала на вихідні до чоловіка. Не думаю, щоб він в такий спосіб за мною сумував (в сенсі, кіт).
Приїхала я додому і на моє привітання почула мляве *мняффф*. Хутро не блищить, ніс біленький, хоча і мокрий-холодний, взгляд потухший (с), постійно спить, на руки не йде.
Викликали ветеринара додому.
нуу.... Що він чимось отруївся, ми і самі здогадались (сказала б краще, чим! Він з квартири не виходить). А от наступний діагноз мене трошки спантеличив:
мій кіт - сердечник! У нього поганий ритм серця і тахікардія. Виявляється, біліє носик саме від цього.

Прописали котику аспаркам і пірацетам тричі на день протягом 2 тижнів, бідося (бідося у данному випадку - я, бо він, гад, не жере пігулки!)
Нізя тепер його стресувать, тобто лякати, раптово підкрадатись :)
Кіт старий (10 років), тому рибку треба очищувати від кісток, перш ніж варити..

бідний кіт. Бідні ми : ))))

Рік почався з шалених психічних навантажень. А може це минулий рік ще не закінчився.

Так багато усіляких справ, я так багато усього *должна* (слово *винна* мені не подобається!) усім і усюди. І якби гроші, то було би легше. А я маю щось постійно зробити, кудись послати, щось показати, когось оцінити, постійний нервоз щодо випускників моїх, які хочуть що завгодно робити, окрім як вчитись будувати натюрморти,
порозсилати бозна скільки усіляких листів і бандеролей, а я хронічно забуваю їх удома,
пошити
поклеїти
замазати
приладнати

ХОЧУ ЗЛИНЯТИ КУДИСЬ. А то бОшка лусне скоро.
і ще хочу адекватну сучасності учительську зарплату. А то шота 900 гривень мене вже зовсім не збуджують:(

Стомилась. Очінь-очінь:(